Надіслат?статтю пр?Льві?чи запи?стосовно співпрац? можн?на [email protected]
Що?писати нові пост? необхідн?потрапит??список друзів спільнот?nbsp;LVIV
Дуже для мого підїзд?актуальн?/b> |
?нашому пі?#39;їзді поштов?скринька моєї квартири востаннє була бачена десь рокі?зо тринад?ть тому. ?ти?пі?ще декілька де?тків кварти?позбулися персональних карцерів для конверті??отримуют?спільн?жмен?квитанці?за комунальні, ?ЖЕ?nbsp;робить круглі оч??"слоник?quot; ?порожніх державни?кишень.
Мені лишається тільки ?кати порожнім?каркасам?ві?поштових скриньок усіх бе?ви?тк?гостей. Деякі, наприкла?кияни, навіть сфотографували "це?апокаліпсе?quot;.
Хотіло? ?придумат?щось справд?конструктивн? ?поки, рекомендації міськрад?
Як навест?ла??поштовим?скриньками?
Згідно із Законо?Україн?«Пр?поштовий зв'язо?raquo; ві?04.10.01 ?759- III, придбання, встановлен? ?утримання ?належном?стан?абонентських поштових скриньок здійснюєть? власниками житлових та адміністративних будинків. То?якщ?ваша скринька виявила? несправною, потрібно звернути? до ЛК??письмово?вимого?полагодити аб?замінити її на нову. ?кращ?буде, якщ?Ви спільн??мешкан?ми будинк?чи пі?#39;їзду напишете заяву ?вимого?скласт?ак?стан?поштових скриньок.
Заяву можн?подати ?довільні?форм?аб?скористати? бланкови?форматом документ? Її необхідн?зареєструват??ЛК? На заяву повинн?дати письмову відповід? Якщо Ва?відмовил? вимагайт?відповід?те??письмовому вигляді. ?вж?після цьог?оскаржуйте безд?льніст?посадови?осіб ЛК??районном?відділ?житловог?господарства.
Зако?Україн?«Пр?державну підтримк?засобі?масово?інформації та соціальний захист журналісті?raquo; встановлює, що відповідальність за неякісн?та несвоєчасн?доведення до споживачів аудіовізуально?інформації, неякісн??несвоєчасн?доставку передплатних видань, їх пошкодження та ненадходження за передплатною адресо? інші недоліки ?процес?розповсюджен? інформаційно?продукці?несуть організаці?розповсюджувач? То?розносячи поштов?продукці? листонош?не повинн?вкладати газети та журнал??поломані скриньки. ?такому випадк?листонош?зобо?#39;язани?доставит?кореспонденцію до будинк?чи квартири.
Якщо раптом до Ва?не надійшло передплачене видання, то вс?зауважен? адресуйт?поштовим працівника? Якщо поштар ?надалі ігноруватиме забороно? Ви можете оскаржит?його ді??відділ?поштовог?зв'язк?
Джерел? https://www.city-adm.lviv.ua/content/view/5006/431/
|
Львовски?медиаметаморфозы |
...
29 сентября 2008 / Всеволод Полищу?/p>
...Телевидени?— наиболее стабильный сегмен??сфер?львовски?меди? Вопрек?пост?нным слухам ?возможны?передела?ил?открытии новы?проектов ?мощным?инвесторам?ситуац? не ме?ет? ?течени?трех-четыре?последни?ле? Ка??ране? первую скрипк?играет ТР?«Люкс», котору?контролирует городско?голова, член НСНУ Андрей Садовы?(хо? есть основания считат? чт?эт?собственност?он дели??генеральны?директором компании Романо?Андрейко; такж?хо??слух?об определенных вливан??со сторон?медиахолдинг?Виктор?Пинчук?. Консервативность аудитори?до си?по?позволяет держаться на плав?Львовско?государственно?областно?телерадиокомпани?со свои?«12-?канало?raquo;. Ее неизменный директор Яросла?Климович сохраняет свою должност?благодаря лояльност??областному руководств? каку?бы политическую силу он?ни представ?ло. Однако на сегодня ситуац? нескольк?изменилась, ведь па?Яросла??са?стал партийце? прой? ?областно?сове?по списку «Наше?Украин?raquo;. Та?же, ка??коммерческий директор ЛГТР? инициато?создан? коммунальног?телевидения, ?ныне ?один из основателе?первой частно?телекомпании ?Львове ТР?«Міст» Михаил Хвойницкий. Учитыв? же, чт?ещ??директор?«Мост?raquo; Игоря Шумило связывают ?группо?Петр?Порошенк??«Наше?Украин?raquo;, може?говорить ?полном доминировани?НУ ?местно?телеэфир? Те?боле?чт?ещ?одна местная телекомпан?, НТ? появилась недавн??пока не успела завоеват?свое мест?на рынк? Впроче? нужн?отметить, чт?ТР?«Люкс» нель? считат?сугубо «нашеукраинским» проектом, ведь Андрей Садовы?част?игнорирует интересы свое?партии (поэтом?ка?инструмент политическог?вл?ния ТР?може?рассматриваться разв?чт??контекст?выборо?мэра), ?Яросла?Климович едва ли буде?рисковат?кресло?директор?ЛГТР??пользу членства ?НСНУ, то есть многое буде?зависеть от позици?губернатор?Николая Кмитя. Кром?того, телевидени?— единственн? сфер? ?которо?вс?проект?(кром?государственно?телекомпании) являют?, прежде всег? бизнесом, ?политическ? состав?ющ? — второстепенн? Возможно, именно поэтом?данный сегмен?являет? наиболее стабильным ?медиасфере Львова.
?сегменте ради?самы?заметные перемены связаны не со сменой собственност? ??прорывом ново?радиостанции. Речь идет ?ради?«Ма?raquo;, которо??последне?время нередк?вытесняет ?первых позици?рейтинго?«Люкс» ?«Львівськ?хвил?raquo; — зубров городского радиоэфира. ?значительной степен?этом?способствует ставка на музыкально?наполнение, ?не ?последню?очеред?— отсутствие политических вл?ни? Эт?обусловлен?те? чт?владельцем радиостанции являет? польск? сеть RMF-FM. Поэтом?новост?на «Мане» довольно аполитичны. «Фишк?raquo; ради?— отсутствие политической реклам? ?во?«Львівськ?хвиля» ?2004 года сменил?нескольких владельцев, успе?побывать ??рука?бывшег?начальника городско?налогово?«эсдека» Мирослав?Хо?ка, ?президента компании «Интермарке?raquo; «нашеукраинца» Романа Шлапак? ?местного толстосума Петр?Дыминского. Именно он ?контролирует этот ресурс на данный момент. Впроче? ка?свидетельствую?источник??радиокомпани? Дымински?сейчас не особ?вмешивается ?редакционную политику, ег?единственным требование?являет? больше?внимание ?футбольном?клуб?«Карпат?raquo;. Ради?«Люкс», ка??раньше, полность?контролирует Андрей Садовы?
Газетный рыно?подвергся пертурбация?больше всех остальны? Прежде всег? нужн?сказат??закрытии целого ?да когд?то очен?вл?тельны?издани??политизаци?одного из лидеро?— газеты «Високи?Замо?raquo;. ?течени?года посл?парламентски??мэрски?выборо?2006-го ?рынк?исчезл?газеты «Поступ», «За вільну Україн?raquo;, «Молода Галичина», «Аргумент-газета» ?«Аргумент-влад?raquo;. Перв? оказалас?ненужной Андрею Садовому, победившем?на выбора?городского головы ?решившем?сосредоточиться на телевидени??Интернет? ?которо??тому времен?он полность?проигрывал информационные войн?оппонентам. «За вільну Україн?raquo; ?«Молода Галичина» стал?жертвами полног?провал?«эсдеко?raquo;, которы?владел?изданиями до 2005 года. Парт? свернула свою деятельност??регион? ?финансисты — бывшие руководители местны?налогово??таможн?Сергей Меведчук ?Тара?Коза?— перебралис??Киев. Зате?«Молоду Галичину» просто закрыл? ?«За вільну Україн?raquo; за бесценок купи?Петр Дымински? Олигар?хоте?изменить формат газеты ?сделат?из не?вл?тельно?аналитическо?издани? Однако сначал?начались конфликт??коллективо? пото?изменилась периодичност?газеты — из еженедельник?он?стал?ежемесячником, ?вскоре вообще перестал?выходить. По одно?из версий, Дыминскому не удалос?найт?менеджер? которы?согласил? бы работать на ег?условия? по другой — президента «Карпат» на само?деле интересовало лишь здание ?центре города, которо?занимала редакц?.
Чт?касает? действующи?издани? то на рынк?осталась «Україн??ча?raquo;, которая занимает небольшу?ег?нишу ?до си?по?принадлежи?депутату от Партии регионов ?владельц?рынк?«Пивденны?raquo; Петр?Писарчук? Газета «Ратуша», хо? ?являет? собственностью горсовет? пост?нн?страдает от недофинансирован?. Эт?обусловлен?позицией главного редактор?Николая Савельев? которы?пост?нн?критикуе?мэра Садового. «Львівськ?газета» — вс?ещ?собственност?Романа Шлапак? президента компании «Интермарке?raquo; ?депутата горсовет?от «Наше?Украин?raquo;. Посл??да конфликтов внутри коллектива ??владельцем наполнение издания изменилось, ?сейчас он?полность?лояльно ?городско??областно?власти ??«Наше?Украин?raquo;.
Само?крупно?украин?зычное издани??стране ?лиде?львовского газетног?рынк?«Експре?raquo; являет? собственностью главного редактор?Игоря Починк? оставаясь исключительн?бизнес-проектом. ?во?«Високи?Замо?raquo;, которы??свое время боролся ?«Експресо?raquo; за первенство, превращает? ?рупо?Юлии Тимошенк? Ведь ше?редактор ?владелец существенной доли акци?«Високого Замк?raquo; (кром?само?газеты эт?ещ??издательский до??мощной типографие??сеть?распространения) стал народным депутато?от БЮ? гово?? ем?протежируе?личн?Александ?Турчинов. Вместе ?те?владельц?контрольного пакета «Високого Замк?raquo; — норвежский холдин?Orkla Media, — отчаявшис?достич?ощутимог?финансовог?результата, вс?меньше вмешиваются ?дела издания.
Сменил?собственника ?имее?вс?шанс?стат?серьезны?игроко?на рынк?ране?малотиражн? «Суботня пошт?raquo;. Ее многолетни?владелец ?главны?редактор Рустам Курбанов продал издани?компании «Роя?raquo;, украинск?чешскому СП, которо?владее?огромной сеть?игровы?автомато? Можн?предположить, чт?главно?цель?нового инвестор? которы?уж?существенн?улучши?материальную базу издания ?старается вывест?ег?на боле?высоки?качественный уровен? являет? давление на Андр? Садового, убежденног?противника развит? игорного бизнес?во Львове.
Сред?новы?газе? появивших? во Львове, следуе?отметить дв?откровенно политических проект?— «Нови?погля?raquo;, подконтрольный УН? ?«Інформатор» Петр?Писарчук? Правда, если перв? газета стабильн?выходи?уж?боле?года ?понемног?занимает мест?на рынк?благодаря оппозиционност??городско?власти, втор? делает лишь первые шаги, ?прогнозировать ее будуще?пока рановато.
Похоже, окончательно стабилизировал? сегмен?интернет-издани? Здес?лидирует «Западн? информационн? корпорац?» (ЗИ? — один из самы?старых ресурсов, которы??последне?время расширяет круг читателе?за счет инвестиций Дыминского ?«желтой» подаче материалов. Не страдает от недофинансирован? ?проект «Захі?не?raquo;, ?которы?вложил серьезны?инвестиции Андрей Садовы? Благодаря этом? ?такж?грамотному менеджмент?издани?всег?за го?стал?довольно заметным во львовско?сегменте Интернет? Нескольк?отстае?от ни?провокационное ?эпатажно?издани?«Вголос», которо?очен?част?ме?ло инвесторов ? наконе? договорилось ?представителями «Поры» Петром Адамиком ?Владимиром Квурто?
https://reklamaster.com/articles/show/media_articles/year/2008/id/9663/index.html
Метк? медиаметаморфозы |
Занадт?довг?громадськіст?Львова терпит?ді?міського керівництв?/b> |
Щодо проектуван? та будівництв?нови?об’єкті??історичній частин?міст? яка ві?1998 року перебува?пі?охороною ЮНЕСКО. До такого висновку дійшла лауреа?Державно?премії ?галузі архітектур?Лідія Горницьк? котр?керу?майстернею АР?3 ДІ «Укрзахідпроектреставрація».
Прочитавши на ЗІКу 18 черв? повідомлен? пр?подальши?перебі?спра?щодо будівництв?готелю на розі вулиць Вірменсько?ndash;Краківсько? Лідія Горницької, ?яко?соро?рокі?стаж?роботи ?реставраці? вирішила відкрито звернути? чере?прес?до головног?архітектор?? Львова ? Юр? Криворучка. Горницьк?хоче ?rsquo;ясувати, наскільк?ві?обізнани?із «Законо?пр?охорон?культурної спадщини Україн?raquo;, методико?реставраці? розділам?ДБ?та Міжнародни?хартій, що стосують? конкретн?питань проектуван? ?історичній зоні такого ранг? я?центральна частин?? Львова.
Цікаво, що ?публічну дискусію вступа?не тільки обурен?львівськ?громад?(люди різних професій), ?відоми?фахівець-реставрато? головний архітектор проектів реставраці?багатьох визначни?па?rsquo;ято?архітектур?Україн?(зокрем? керівник авторськог?колектив?реставраці?па?rsquo;ятк?архітектур?XIV–XVIII ст. «Палацу Бандінеллі ?? Львові», за що ?отримала Державну премію ?галузі архітектур?2007 року), Лауреа?конкурсу «Ді?2005» та «Ді?2006» ?Люблін? Польща; нагороджен?«Кришталево?цеглиною» за найкращу будівельну інвестицію Єврорегіон Бугу – за реставраці?па?rsquo;ятк?архітектур?XIV–XVIII ст. «Палацу Бандінеллі на площ?Рино? 2 ?Львові» та за реконструкці? реставраці?та пристосування для потреб Львівської філі?«Укрексімбанк?raquo;, па?rsquo;ятк?архітектур?XIX ст. на площ?Міцкевич? 4 ?? Львові, нагороджен?багатьма почесним?грамотам?Держбуду та Мінрегіонбуд?Україн? член Українського національног?комітету ICOMOS!
|
Садови?не розумі? чому громад?Львова критично сприйняла ескізи готелю на розі ву? |
|
Льві?вечірній. Проїздом |
|
Була - мені сподобалос?:) |
Намальован?на старих документах, кульковими різнокольоровими ручкам?- це щось із чимось :)
?4 черв? ?галере?“Дзиг?rdquo; (Льві? ву? Вірменська,35) - виставка "Птахотерап?" Володимира Кауфмана.
Експозиц? триватим?до 21 черв?.
ВЛОДКАУФМА? «Птахотерап?» (4-21 черв? 2009 року)
Джерел? https://kultura.lviv.ua/inshe/vistavka-ptahoterapiya-volodimira-kaufmana-u-dzizi.html
|
За фасадами вулиці Копернік?/b> |
?брамах можн?знайти не лише залишк?давніх споруд, переходи на інші вулиці, ал??па?#39;ятк? прис?чені діяча?УГКЦ | |
Ігор МЕЛЬНИ?/small> | |
Нинішня вули? Копернік?колись називалась Сокільницько? Широко? ?її верх? частин?-- Святого Лаза?. Пі?ча?упорядкуван? назв львівських вулиць та нумераці?будинків 1871 року вся вули? називалась вж?на чест?польського астроном?Миколая Копернік? Ще ?1960-?рока?верхньою частиною Копернік?їзди?трамва??12 чере?цент?на Високи?Замо? Семінарія Вулицю забудовували ще ?XVI-XVIII ст., відтод?збереглись костел Святого Лаза? та дзвіни? церкви Святого Духа грек?католицько?духовної семінарі? Саму церкву зруйнували німецькі бомб??вересн?1939 року, ?ще до кінця 1970-?на вулиці Жовтневі?(Дорошенк? ст?ла будівля старих "музеїв" -- семінарськог?гуртожитку. На цьом?місц?зара?прямокутн?споруд?"Укртелеком?quot;. Збереглись "нові" корпус?семінарі? збудован?1890 року за проектом Сильвестра Гавришкевича (ву? Копернік? 36 та Дорошенк? 41). 6 жовт? 1929 року ту?відбулося урочисте відкриття Грек?католицько?богословсько?академії, заснованої ?Львові Андреє?Шептицьким. Зара?ту?географічний факульте?ЛН?ім. Іван?Франка. За зачинено?брамою головног?вход?цьог?навчальног?корпус?пережили більшовицькі часи чотири барельєф?1930-?рокі?із рослинни?орнаментом. На?трьома ?ни??літери-ініціали: "? ?", "? ?" та "? ?" Перший, бе?сумнів? встановлен?на чест?митрополит?Андр? Шептицьког? па?#39;ятник якому роботи скульптора Серг? Литвиненка ст??колись ?подвір'?семінарі? Другий прис?чени?патріархов?Йосипу Сліпом? яки?бу?ректором Богословсько?академії. Третій, напевн? вирізьблен?для вшануван? Олександра Малиновськог?(1889-1957), котрий менш?відоми?широкому загалу. Малиновський бу?до 1939 року віце-ректором семінарі? ?1940-1946 рр. -- апостольськи?адміністраторо?УГКЦ на Лемківщині. Опіс? за допомоги УП?перебрав? на Захі? де ?1950 року бу?Генеральни?вікарієм УГКЦ ?Великі?Британії. Паса?Міко?ша Багато будівель на вулиці Копернік?було споруджено за проектам?відоми?архітекторів. Пала?Бєльськи?(?42) будува?Іван (Ян) Баденський, професор Львівської політехнік? Адольф Ку?бу?архітектором палацику Сапігі?(?40?. Юліа?Цибульські?та Людвіг ?#39;Овер?#39;?проектувал?пала?Потоцьки?(?15). Альфре?Захарієвич та Іван Левитський будували ?1899-1900 рр. знаменитий паса?Міко?ша (?1), яки??гнув? до вулиці Крутої (тепе?Вороного) ?відгалужен?ми до вулиці Лінд?(Ференц?Ліст? та Марійської площ? ?пасажі було дв?кінотеатри ("Втіх?quot; та "Паса?quot;), ка?#39;ярн?та кількаде??крамниць ?офісів різних фірм. Гітлерівські бомб?1939 року зруйнували це?комплекс. Після війн?відбудувал?його частин? що виходить до па?#39;ятник?Міцкевич? Колись та?бу?"Ди?чи?світ", ?тепе?"Роксолан?quot;. ?за брамою будинк??1 на Копернік?вс?ще можн?побачити руїн?будівель знаменитог?пасажу. Ресторації та фабрик?br /> Пі??3 на Копернік?містилас?ресторац? Юзеф?Баєр? Вище були ресторації Медель Ґрос?(?29), Вінд?(?30), Енгелькрайза (?32), Самуеля Амзе? (?41), Афіш?Фельдман?(?43). ?наріжном?будинк?(?47) бу?шино?Самуеля Рубіна, ?навпроти -- молочарня Берт?Ясінсько? ?будинк??9, спорудженому 1912 року за проектом Теодорович? архітектор Євге?Червинськи?збудував 1925 року кінотеат?"Копернік", яки?функціонує донині. ?навпроти, пі??14, була випожичаль? фільмі?"Люкс", попередниця нинішніх відеопрокатних пункті? Були на Копернік??книгарні -- Мінчелес?(?2), "Новост?quot; (?3), Міхала Ґнот?(?28). Хоча ?ці?бранжі вули? Копернік?значно поступалас?вулиці Стефан?Баторія (тепе?Кня? Романа), що була центро?львівської книжково?торгівлі. Майж?за кожною брамою на вулиці Копернік?працювал?різн?підприємства. "Львівськ?друкар?" пі?11-?номеро?та друкар? Ґоявічинськог?пі?20-? фабрик?корків Мюльштайна пі?19-? фабрик?паст?для взут? Келлер?пі?10-? ?подвір'?будинк??16 були аж дв?механічн?майстерн?Литвин?та Шмідта. ?та? де зара?Пала?мистецтв (?17), були ливарня Мойс? Рака та фабрик?оцту Буша. Подвір'я ?кількома виходами Цікава історія будинк??56. ?1930-?рока?ту?фірм?"Мото?quot; займалас?ремонтом та продажем автомобілі? Якщо зара?зайт??брам?цьог?будинк? то, піднявшис?сходам? ми потрап?єм??якийс?ізольовани?ві?міського руху закуто? звідси можемо перейт?на вулицю Нечуя-Левицького. Кілька одноповерхових будівель, ?яки??не найкращи?умовах живуть люди, нагадуют?колишн?гаражі. ?навпроти -- споруд?старої фабрик?ва?інженера Юр? котрий тако?займав? продажем та ремонтом ав? Тепе?на?ци?закутком височі?недобудовани?будино?на місц?колишнього ди?чого майданчика. ?другог?боку вулиці Копернік?можн?прослідкуват?історі?її будівництв?зі середини ХІ?ст. до 1950-?рокі? Найстаріши??бідермаєрівський будино?пі??45. ?1880-1890 рр. ?стил?еклектик?за стандартними каталогами споруджували будинк?на Копернік? 29, 41, 43, 47. Сецесія не зачепила цьог?закутк? ??1920-?постав будино??31 із характерними для того часу орнаментам? Номери 35, 37, 39 -- зразки типового конструктивізм?1930-?рокі? Колись такі будинк??Львові чомусь називали "люксам?quot;. ?ді??33 збудувал?вж??1950-? ?оздобами ?стил?сталінського ампіру. За всім?цими будинкам??гнеться довг?подвір'я. Отож ус?ці брам? якщ?на ни?не ст?ть кодові замк?чи домофони, ?прохідни? Цими лабіринтам?можн?виходити ?на вулиці Грабовського та Дениса Лу?#39;яновича. |
Джерел? https://postup.brama.com/usual.php?what=42095
|
Проектні пропозиції відтворення першої черг?пасажу Міко?ша ?? Львові |
Джерел? https://www8.city-adm.lviv.ua/info/vgz.nsf/5f8052e7cfb6a5c3c225722d005a5c8f/db4505ee0223236cc22572400058bae9?OpenDocument
|
Вбит?Льві? |
/ Потворні новобудови
// Нови?готель нависатиме на?вірменсько?церкво?(на фото). Взято ?lviv.ridne.net/
"?/span>?щастя, ?цією ді?нкою не по?#39;язано такого великого завдан?, я? наприкла? пере?відбудовою Михайлівського золотоверхог?собору ?Києв? Ту??на?менш?завдан?, ту?не ст?ть святині, не ст?ть наші національн?здобутки". Юрій Криворучко, головний архітектор Львова, газета "Ратуша", 7 трав? 2009 року.
Ру?нація?
Будівля "Укрсоцбанк?quot; - ганьба для Львова. Потворна безлик?химера, розташован?позаду па?#39;ятник?Міцкевич?на місц?старог?будинк? що згорів ще ?кінц?80-? була першим новобудним цвяхо?епох?українсько?незалежності ?тіло древньог?міст?
ЄВРО-2012 зара?- нови? після банківсько?лихоманк? привід для знищен? старог?Львова. Засліплені передчут??ефемерно?наживи ві?футбольног?чемпіонату, ділк?готові знищит?середньовічн?архітектурне середовище.
Мова йд?пр?будівництв??самісінькому ренесансовом?центрі Львова, за 100 метрів ві?площ?Рино? Нови?готель "?? бункер" на розі вулиць Вірменсько??Краківсько? що нависатиме на?Вірменсько?церкво? чи ск?на коробк?готелю на вулиці Федорова, 28, що конкуруватим??Ратуше??катедрою за домінування на?центро?міст? назавжди знищат?його древні?профіл?
Cтари?Льві?сильно не поруйнувал?ні друг?світов? ні ра?нськ?доба. Та чи приїдуть до Львова іноземці ?українці дивити? на "бункер?quot; ?"спірал?quot;, ?тіні яки?тихо викришуватимуться древні собори ?палаци?
Поді?розвивають? дуже швидко - автори авантюри поспішають здат?об'єк?до ЄВРО-2012. "Бункер" уж?взято за основу для подальшого проектуван? - рішення пр?це ?травні прий??міськвиконко? Ще мі?ць-дв?- ?будівник?почнут?заливати бето? Що легш?зупинити - документ ?міськрад?чи бульдозе?
Учасники
Міські депутати, коли їх запитати пр?"бункер", демонструють щось середн?мі?зневірою, байдужістю ?корисливістю. ?мого приватного спілкування ?кількома ?ни?склало? вражен?, що вони не ві?ть ?успі?протесту, ? відтак, не готові його підтримувати - хоча вс?розуміют?те, що проект-виродо?зруйну?старий Льві? Одна ?найголовніши?причин - ніхт?не хоче псуват?собі стосунки ?місько?владою.
Прот?новобуді??історичном?центрі публічно виступає тільки декілька депутаті??УН?- ні ві?"Нашо?Україн?quot;, ні ві?ультрапатріотичної "Свобод?quot;, ні ві?ліберально?"Пори", ні ти?більше ві?БЮ? ?фракці?якого ?перебувают?забудовник? не чути ан?слов? Парадоксальним чино? найбільш "національн?демократична" міськрад?міст?флагмана національног?відродження Україн?може його найбільш?зруйнувати. ?злочинна недбалість йдут?ту?рука ?руку ?злочинни?умисло?
Андрій Садови? ме?Львова, буцімт?стоїть осторонь, насправд?контролююч?вс?процес??Львові. Дозвільний ресурс да?йому змог?призупиняти аб? навпак? проштовхуват?різн?проект? Можн?ствердит?- ніщо ?міст?не відбуваєть? бе?його відома. Тому ві?- перший ?числ?відповідальних за "бункер", ?ганьба цьог?проект?- це першочергово його ганьба.
Проект готелю, яки?забудовник пропонує інвесторам на своєму сайт?nbsp; |
Забудовник, керівник фірм?"Будінвес?quot; Михайл?Мужилівський, зайня?позиці?"я - не я ?хата не моя".
"За яки?мені проектом скажут?будувати, за ти?ми ?будуватимемо. ?готови?до слухан? готови?будувати ?товстими, тонким?стінам? відновлювати історичн?забудову. Вони вж?пі?Європи на вуха підняли - вс?щось малюют? Якби бу?проект, то я би вж?давн?звів готель", сказав забудовник ?інтерв'?ZAXID.NET 11 черв? 2009 року. Са?проект на сайт?/a> уж?пропонуєть? інвесторам.
Головний архітектор міст?Юрій Криворучко ?основним лобістом даного проект? Його бажання пропхати "бункер" прориваєть? кріз?його коментар?типу цьог?- "Архітектур?роблять гені?аб?принаймн?талант? ?не громадська думк? яка каже, що та?мают?бути карниз? ?та?- те ?те. Звичайно, ?таки?ви?архітектур?бе?архітекторів, яки??на?називається архітектур?самобуду".
Очевидно, для ньог?львівськ?архітектор?Бала? Рибенчук, Волоща? Петрик, Присяжний, Швец? Гнес? ?особливо завідуючий кафедрою реставраці?"Львівської політехнік?quot;, доктор архітектур?Микола Бевз - спеціаліст??"архітектур?самобуду", ?їхні критичні зауважен? - профанні балачк?
Західн?архітектор?"бункер?quot;, фірм?Герман??Валентин?/a>, мают?представництва ?Люксембурз???Відн? ?це?проект вказаний ?ни?на сайт?я?таки? що перебува??розробці (Competition "Hotel in Lemberg", Ukraine -2009), прот?"бункерного" зображен? на їх сайт?нема?
Партне?по будівництв?- компан? ZT-GESHB - пошуковико?Google взагал?не індексуєть?: вона присут? лише ?згадка?українськи?меді?пр?скандальну забудову. Деякі львівськ?архітектор??розмовах "оф?рекорд?quot; стверджуют? що західною фірмою за певн?плат?просто прикрили уж?розроблени??Україн?проект - для того, що?його додатков?легітимізувати ?очах місцевих "тубільці?quot;.
Така парадоксальн?короткозорість міськи?керівників - знищуват?древнє міст? котр? навпак? мало ?слугуват?джерелом прибутку, запоруко?добробут? підставо?для ідейного впливу ?Україн?на століт? вперед - диву???ка?
Протес?я?позити?/strong>
Люди, що виступають прот?забудови, зібрал?серйозни?маси?інформації щодо "бункерни?quot; порушень, ві?nbsp; - їх можн?прочитат?за ци?лінком. Ту?- "повний фарш": порушення па?#39;яткоохоронног?законодавств? невиконання вимо?ЮНЕСКО, нецільов?використан? орендовано?ді?нк? відсутніст?погоджен? ?Державно?службо?охорон?національної спадщини, брак археологічни?досліджень, недотриман? вимо?Державни?будівельни?норм, вихі?проект?готелю за межі орендовано?ді?нк? профанац? громадськи?слухан? хиби ?організаці?конкурсу.
Протид? систем? котр?починається ?грошей, продовжується документам?міськрад??архітектурними планам??закінчуєть? бульдозерами ?кранам?- справа дуже складн??невдячн? котр??жк?буде по?гнут?виключно ентузіаста? Такому спротиву потрібна, перш за вс? юридична підтримк? ?друг?черг?- активн?уваг?прес? котр?ма?ви?гнут?на світло "бункер?quot; ?"спірал?quot;.
Спільнот? що листівками, наклейками чи графіт?донесе лю??інформацію пр?те, що хочуть збудуват??їхньом?міст? ?тако?пропікетуват?міську раду, ма?внести проблему ?громадськи??державни?по?до?денний.
Міська рада повинн?чітк??однозначно зафіксуват? збережен? історичног?середовища Львова повинн?стат?пріоритето?пр?забудові його центрально?частин? що?жодн?"бункер?quot; не будували? пі?древніми соборами.
Вс?проект?ПОВИНН?бути офіційно оприлюднен?на сайт?місько?ради, ?обговорення щодо ни?повинн?відбуватися не кулуарно ?тісненьких приміщен?? Недбал?ставлення до історичної частин?Львова, сприяння його руйнуванню, на мо?переконання, можуть стат?достатньою причиною до розпуску Львівської місько?ради ?оголошен? перевиборі?очільників Львова.
Вс?спільнот? що прот?руйнуван? Львова, повинн?об'єднати? ?дати відсіч такі?архітектурні?вакханалії. Люди, не дайм?знищит?Льві?
Авто?- Оста?Кривди? політоло? активіст, для УП
Метк? льві?/a> |
Страницы: 31 [30] 29 28 .... 1 Календар?/a> |