bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Ді?нк?обґрунтування розташован?на територі?колишнього "міст??мура?quot;, вздовж важливої середньовічної транспортної ос? яка ?#39;єднувала Волинь із Галиче??країнами півд?. Після перенесення середміс? стольног?Львова на-прикінці ХІІІ ст. ві?підніж? Княжо?гори на нове місц?– долину мі?ріко?Полтво?та горами Лева ?нинішнім Високи?замком, частин?древньої магістралі відійшла до міст?та стал?частиною вуличної мережі. Одни?із перших етапів виникнен? місько?структур?середміс? було визначен? ву? Вірменсько? що поєднала Низьки?замо?із княжи?палацо?(на місц?Домініканськог?монастиря). 

Ри?1. Територія опрацювання на мапі ? Пінтершоффен? 1781? Цифрам?позначен? 1. Краківська брам? 2. Вірменськи?собо? 3. Низьки?замо? 4. Площ?Рино?

Виділено ву? Краківську.

?переходо?міст?до складу Речі Посполитої Льві?не втрача?своє?важливості ?ог?ду на давній статус столиц?Руського королівств? яки?отрима?за часі?правління кня? Лева. Зважаючи на це, міст?почина?активн?розбудовуватися згідно європейськог?зразка, набуваюч?пр?цьом?ри?регу?рності. Із отримання?1356 ? Маґдебурзького прав?та ?набуття?статус?самоврядування Льві?стає типови?Європейським містом. Елемен?давньо?магістралі, що належа?міст? розділив? на дв?складові: вулиці Галицьку та Татарськ?(згодом – Краківську), які розділяла центральна площ?середміс? – площ?Рино?– із важливою домінантою самоврядног?сере?ньовічного міст?– ратуше?
Первісна назв?вулиці Краківсько?(на які?знаходиться ді?нк?опрацювання) – Татарськ? аб?Поганськ?– завдячу?свої?виникнен??населенн?вулиці: татара? які оселилися на ні?по??із однойменно?брамою, ?тако?за не?на?міськи?рово? Характерно?ознако? яка була притаманна самоврядним містам ?середньовічч? були локальні поселення (переважн? ?межа?кварталі?, що належали національним громадам. Част?вулиці отримували свою назв?ві?народносте? що засе?ли квартали ?межа?пролягання вулиць. Льві?не бу?ви?тком, тому кілька татарських поселень бі? брам? ?тако??сама брам?стал?першим?епонімам?вулиці. Не виключен? що мето?оселен? тата?(до момент?розподіл?оборонни?ве?мі?ремісничим?цехами) була оборон?брам?ві?непр?те?. ?документах ?1440 рр. вули? ?брам?виступають вж?пі?назвою Краківська – ві?дороги, що починала? за брамою та вела до тодішньо?столиц?Польщі – Краков? ?ци?рока?татари вж?були виселеними за межі міст??назв?вулиці та брам?стал?неактуальним? Брам? що завершувал?(розпочинал??) вулицю мала складний процес формуван?, внаслідо?чого перетворилася на найскладніши??#39;їздови?оборонни?вузо??систем?фортифікацій Львова. Комплекс брам?остаточн?сформувався всередин?XVII ст. та складався із ?ду оборонни?ве??башт із домінуючою на?ціли?північни?пряслом міськи?укріплен?веже?Кушнірів, споруджено?1404 ?, ?тако?потужним барбаканом ?гребле?зі ставко? ?двох баштах поблиз?Високого муру, поя?якого оточував міст?до XVII?ст., певний ча?розташовувалися дв?міські каси: королівськ?та міська, вміс?яки?поповнював? за рахуно?зібраних податків.
Будучи однією із найактивніши?міськи?комунікаці? вули? ?середньовічч?була дуже щільно забудована. Цікаво, що життя коректувал?первісне плануван? настільк? що, наприкла? наріжн?ка?#39;яни? Аб-рековськ? орієнтован?фронто?на Шевськ? протяго?XV – XVII століт?була розділен?на чотири окремі реальності, виділені ?офіцин?основног?будинк? ? які були зорієнтовані таки на Краківську.

?податкових реєстрах ?початк?XV ст. сере?мешканці?вулиці пере-важают?ремісник?найрізноманітніших професій, сере?яки?переважают?вс??таки пекарі, ремісник?по?#39;язані ?обробкою металу. ?національном?складі населення вулиці переважали німц? українці, вірмен?та по?ки, прізвища яки?знаходим??архівних матеріалах XІV – ХV століт? Кілька реальносте?на Татарській вулиці належало солтисам – сільськи?урядникам, які воліли мешкат??міст?та звідси виконувати свої урядові функці??королівських села? Ві?одного ?таки?маєткі?– Шолтисовського бровар?навпроти Францішкан (ву? Театральна) розійшла? містом велика пожежа 1527 року, яка спричинила? до практичн?повног?знищен? готичног?Львова.

Виразн?картин?вж?загало?усталеного план?забудови подают?мі-ські податков?реєстр?, що зберегли? почавш??1535-36 рр. ?доведені до 1763 ?, коли зібран?"ліктьови?quot; подато? що дозволив докладно ідентифікувати давн?парцеляці?на сучасном?план? Міські парцел?поді?лись на категорі? що вимі?лись передусі?їх величино? ?залежності ві?не?встановлювалася квот?ґрунтового податк?– ШОСУ. Стандартно?вважалася середня (MEDIA) – парцеля, до категорі?яко?належала втрачена забудова на ву? Краківські? Такі парцел?мали по фронту ві?9 до 11 ? На ді?нц? окрі?стандартно?величини будинк? мала поміститис?тильна оф?цина та відносно просторе подвір'я, на якому розташовувалися передусі?сантехнічн?(?нашому розумінн? споруд?(кадовб водозбірника, виходо?із вигрібно?ямо? нерідк?домова лазня), місця для складання дров, пральн? дворов?кухн?та реміснич?печі, ??ХV?ст. ?кожном?подвір'??#39;явили? броварні.
Згідно згаданих вище реєстрів, найактивніши?національним ел?ментом ?дані?дільниці міст?були заможн?вірмен? що оселяли? вздовж Краківсько?вулиці зважаючи на заборону на володіння ка?#39;яни?ми ?Ринк?та постійне регламентування кількост?ка?#39;яниць, що їм можн?було посідати ?Середмісті (завдяки монополі?на східну торгівлю вірменські купц?справедлив?вважалися казков?багатими людьми). Важливим чинником було тако?перенаселення сусіднього вірменського кварталу, що розташовував? вздовж давньо?вулиці Вірменсько? яка пролягала перпендику?рн?до вулиці Краківсько? Вули? Вірменська ?вулице?Краківсько?? по суті, найдав-нішими транспортним?комунікаціями середміс?. На Вірменські?вулиці знаходиться багато цінних споруд, що репрезентуют?розвиток архітектур?Львова ві?ХІV до ХІ?ст., декілька ка?#39;яниць донесл?до наши?днів готичн?склепіння та доповнюють поодинок?елементи готичног?Львова, що бу?втрачени?внаслідо?пожежі влітку 1527 ? Безперечно?перлиною вулиці ?Вірменськи?собо? найдавніша частин?якого датується 1363 ? ?згадки, що ще до ХV?ст. вулиці Вірменську та Краківську розділяли ворота, кріз?які бу??#39;їз??вірменськи?кварта?

Ри? Ді?нк?опрацювання станом на 20-?роки ХХ ст. На це?ча?відсутні будинк?№№ 8, 10, 12.

Жорстокі реалії ХVІІ ст. сприяли до поступовог?перетікання нерухомо?власност?із ру?міськи?ремісників до львівськог?патриціату, релігійних орґанізаці? врешті – дворя??королівських достойникі? Цьом?сприяло стрімк?зростання податків, що спричинило до відвертого нехтуван? Маґдебурзького прав? оскільки шляхт?та духовенств?не мали прав?на володіння місько?власніст? ?це?же ча?на місц?викуплених міщанських ка-?#39;яниць споруджується костел св. Трійці ордену Тринітарії? що цілком змінил?первісни?характер вулиці. Ді?нк?костел?зайняла місц??#39;яти первісни?парцел? двох із боку Краківсько?та трьо?ві?Низького замк? Протяго?ХVІІ?ст. орде?здобув ?власніст?майж?вс?забудову кварталу та ?його тильні?частин?збудував монастирські корпус? ?первісни?пона?двад?ти ка?#39;яниць лише ?#39;ять залишили? житловим?будинкам?
Станом на ХVІІ?ст. значна частин?забудови поза межами ринкової площ?перестал?належати спадкови?міщана? Нові власники будинків – місь-ка верхівка, магнат? шляхт?та релігійн?організаці?– вж?не мешкал??ни? ?віддавал?на чинш усім бе?ви?тк? навіть не намагаючис?слідкувати за те?нічним станом споруд. Наслідко?став цілковитий занепа?будівель, що пере-творилися на "рудери" придатні лише для розбиран?. Лише 1741 ? міст?добувається дозвол??коро? для продаж?зруйновани??покинути?споруд із аукціону.
?переходо?Львова до складу імпері?Ґабсбурґів ?1744 ? запров?джен?пільги власника?для реконструкці?чи повної перебудови занепали?ка?#39;яниць. ??інши?піль?стимулював зростання міського населення із пожвавлення?будівельно?діяльност? Масово перебудовується історичн?забудова за рахуно?переплануван? історичних ка?#39;яниць із надання?нови?стилевих ри??надбудов?поверхів. ?подальши?рока?Льві?втрача?такі необхідн?для ньог??середньовічч?та вж?неактуальн?тепе?фортифікації, за рахуно?яки?суттєв?збільшилис?міська територія. Чергов?радикальні змін?призвели до подальшо?змін?фасаді??інте?#39;єрів ка?#39;яниць та надання їм ри? ?якому вони дійшли до наши?днів.
1891 – 1893 рока?затверджен?план реконструкці?середміс?, що пе-редбачав розширен? ?ду вулиць за рахуно?знос?лицеви?ліні?історичної забудови. На вулиці Краківські?ці наміри було реалізован?на відтинку мі?будинкам??16 та 18, ?тако?фраґмент забудови вулиці обмежено?нинішнім?вули?ми ? Українки та Гавришкевича. ? масштабн?реконструкція, що залишила доволі помітн?слід??середовищі середміс?, була припинен?1910 ?, коли Консерваторський уря?затверди?нові правил?утримання історичної забудови ?середньовічній дільниці міст? Одна? чере?аварійни?стан, споруд?на місц?територі? що розг?дається дани?обґрунтування? були знесен?протяго?першої половини ХХ ст. ?1930-их рока?на місц?вж?знесених ка?#39;яниць №№ 8, 10 та 12, бі? ще існуючог?будинк??6, знаходилися складськ?приміщен?. Згодом, ?ра?нськ?часи, на їхньом?місц? ?тако?на місц?ка?#39;яниці ?6 було облаштован?ди?чи?майданчи? що сьогодні оригінальн?поєднуються із смітниками, розташованим?неподалі???кафе.
Ка?#39;яниці, що знаходилися на ді?нц?опрацювання, мали нумераці?6 – 12.

Будино??6.
За іменем власника Андр? Кульганека (1536 – 40-ві роки) виступає ?документах ?2 по? ХV?ст. я?ді?Кульгановський, ка?#39;яни? Кульгановськ? ?ні?вж?на то?ча?було троє співвласникі? згодом – ?ХVІІ ст. кількіст?співвласникі?доходила до 6 – 8 осіб, сере?яки?зустрічаєм??1664-84 рр. ?відомого львівськог?історика та бурґомістр?? Зиморовича. ?цьом??часі по??із першою назвою зустрічається ?паралельна їй – ка?#39;яни? Ґринвальтова, аб?Ґринвальтовськ?за іменем Габріе? Ґринвальта, що, можлив? доклав? до її розбудов? Надалі – ?ХVІІ?ст. саме ? назв?стає остаточною.
?1712 ? знаходим?таку її характеристику: " На долі - склепи?до мешкан?, на горі добр?зруйновані. Іп роssеsіопе Nоbіlіи?[?посесі?дворянській]", що свідчить ?одного боку пр?занепа?ка?#39;яниці, ?іншого - пр?її приналежніст?до шляхт? яка була звільнен?ві?обов'язків щодо міст? Очевидно, розпорошеність власност?не сприяла утриманн?будинк??належном?стан?
Згідно ?реєстром ліктьового податк??1763 ? вимі?ка?#39;яниці по фронту становив 19 ліктів ?2 чверті, що загало?відповідає розмірам фіксованим ?проектно?документації по? XX століт? (11,8 ?. Поздовжній габари?будинк?становив 24,8? за іншими даними – 25,2? Частин?офіцин??тильні?частин?на первісно?парцел?будинк?була долучена, до ринкової ка?#39;яниці ?6.
Архі?будівельного уряду фіксує реконструкці?дахі??вогневих мурі??1885 ? (будівничий Енгл?. ?1905 ? було реконструйован?партер ка?#39;яниці для торгових потреб та прорубан?широкі двер?вітрин?на місц?колишніх віконног??входовог?прорізів. Натоміст? на місц?південного проріз?влаштовано прохід до тильно?частин?будинк?
Будино?розібран?близьк?1950? (ди? додато?2).

Краківська ?8.
?ХV?– ХVII ст. належала міщанській родини Кіностів: Мартин?(1536), му?ру Станіславу (1537-38), Шимону (1569-1610), Мартин?(по? ХVІІ), ві?яки?дістал?назв?ка?#39;яни? Кіностовська. ?середини ХVІІ ст. переходить ?іншу власніст??якийс?ча?носить паралельну основній ще одну назв?За?дських, згодом - зрідка –Чеховичівськ?– за іменем її власника – доктор?медицини ?львівськог?бургомістр?Андр? Чеховича. Прот?остаточн?назв?ка?#39;яниці до ХVIII ст. залишилась КІНОСТОВСЬКА.
Пр?щільніст?замешкан? будинк?да??ву "Реєстр" мешканці?Львова, що зобо?#39;язані були виходити на нічн?сторож?(1664 ?) Ту?знаходим?таки?список дорослих мешканці?ка?#39;яниці: "? Андрій Чехови??жінкою, си?Андрій, другий Йозе? донька Катерина, друг?Анна, кухарк?Анна; ? Валентин Бржеміньськи??жінкою, Іржі Гуркевич – че?дник [?цьом?документ?– синоні?підмайстра], Тома?Мошинський, Мартин Бохурови?– хлопець[ту?– синоні?уч? ремісника], Амброзій–хлопец? кухарк?Анна; пані Катерина [вдов?] Татарина мечничка, Себастя?Єзуїта – че?дник, Йозе?Висомірський, Лука?Орда, кухарк?Марина; шляхтянк?вдов??сино? Симо?Гомилькеви?кравец??жінкою, кухарк?Реґіна; ? Антоні?Міхови??жінкою, дівк?кухарк?Катерина." Тобт?перелічено 28 дорослих осіб ?шест?(умовно кажучи) роди? Якщо ?вити собі, що на ці?же парцел?займалис?ремеслом, торгівле? виготовлен???шинкуван??напоями (увечер??тильні?ізбі на партер?будинк?розпружувались вино?; що на трьо?лише кухня?мусіло уміститись ?#39;ять кухаро? ?що до переліку не увійшл?неповнолітні діти, виразн?можн??вити тіснот??гамі? які ту?панували щодня.
Збереглись опис?спадкового поділу ка?#39;яниці ?1610 ?1646 рр., що дозволяют?відтворити її плануван? ?структур?парцел? Якщо ?1610 ? ка?#39;яни? Шимона Кіност?поділена на 3 частин? ?яки?дв?належали – згідно прав?–синові, ?третя – вдов? то вж??поділі 1646? вона ма?аж 5 спадкоємці? Наведени?вище реєстр показу? що незабаро?ка?#39;яни? перетворилас??багатоквартирний вули? де окрі?основних власникі?– які займал? безперечно, біль?менш пристійн?апартамент?– немало було квартирантів (комірників), підмайстрі?(че?дників), учні??прислуги ("хлопці" ?кухарк?, ?яки?навря?чи вс?мали власну комірчин?чи хо?ку-то?
?1712 ?міські урядник?та?охарактеризували парцел? " ка?#39;яни? Кіностовська аlіаs [аб?ж] Чеховічовськ? На долі склепики дв?ех орроsіt?собі до мешкан?. Нема?шинк? ан?бровар? Поверхів двоє [тобт?3]. Один ?посесі?поbilitar?[шляхти], другий належить аd Jurisdictionem Іиdет [законн?Іудеям]. На тилі - будино?дере?#39;яни? ?ньом?Жиди мешкають".
Наприкінці XIX століт? проведен?– я??всюд??середмісті Львова –реконструкці?дахі??заміно?на вогнетривк?покрит?, на по? ХХ впрова-джен? тогочасних сантехнічних заході? Будино?розібран??міжвоєнний ча?чере?аварійни?стан.
Пр?розмір?будинк?по фронту можемо судити ?ліктьового податк?1763 ? : ві?становив 17 ліктів ?2 чверті, тобт?близьк?10,5 ? Вгли?парцеля прос?галась на 43 ? На план?будинк?внутрішній вимі?(бе?гранични?стін) становив 9,8? (ди? тако?додато?1, 3, 4, 5).

Краківська ?10.
Найдавнішими фіксованим?мешкан?ми ка?#39;яниці були слюсар Іван (1535), Микола Угри?(1536-37), сідля?Мушк?(1538), мечник Якуб (1542). ?1569-89рр. власнико?назван?Якуб?Сошк? прав?якого успадкувал?вдов? Тому на по? ХVІІ ст. вперше фіксуєть? власна назв? Ді?Якубової Сошини. Незабаро?ді?переходить ?власніст?львівськог?патриц? Станіслава Шольца ?вж??1647?отриму?остаточн?назв?ка?#39;яни? СТАНІСЛАВА ШОЛЬЦА (аб?Шульца).
?1712 ? ?триповерхові?ка?#39;яниці ?долішній ізбі бу?медови??горілчаний шино? ?на подвір'?ст??бровар.
Вимі?фронту ка?#39;яниці ?1767? визначен?на 16 ліктів (9,7 ?.
?1903? ар? Альфре?Каменобродськи?пода?проект реконструкці?прорізів 1 поверх? ?правом?прольоті пропонувалос?розрубат?широки?проріз на місц?існуючог??влаштувати ту?вітрин? Злів?– ліквідовував? вхід до пивниц? На проект?видн?характер фасаду: на трьо?верхні?поверхах вікн?утворювали асиметричн?композицію. Справа – широкі одинарні вікн? злів?– спарен? об'єднані ?одному обрамленні. Обрамлен? візуальн?"облегшувалис?quot; на третьому поверс??зовсім відсутні на четвертому. Ширина фасаду дещо невідповідна наведеному вище ліктьовому виміру, бо ма?лише 8,2 ? разо??товщиною однієї із гранични?стін. (ди? додато?3, 4, 5, 6).

Краківська ?2.
?1536-42рр. ту?мешкав якийс?Йо?Квартник, слідом за яки?будино?уж??1560-?рока?носи?власну назв?ді?Квартниковськи? Близьк?1630? власнико?будинк?стає Ян Убальдін?делля Ріпп? міськи?радник ?1644?, нащадо?(знаног??любовн?трагічно?історі?із щасливим кінцем) Урбана Убальдін? купця родо??Флоренці? Ві?ньог?ка?#39;яни? отримала колоритн?назв?УБАЛДИНОВСЬК?
На відмін?ві?перенаселени?«багатоквартирних» ка?#39;яниць набі?мешканці??1664? вигляда?та? «пані Янов?Убалдинова вдов? панн?Катерина – донька, пані Ірин?– вдов? Доротея – покоївка, шинкарка Ядвіга, кухарк?Барбар? че?дник Матія? Ян – візник, Войцех – парубо?(домашній робітник)» (навіть якщ?не брат?до уваг?шинкарку ?че?дник? на трьо?львівських пань припадал?чотири особ?обслуг?. ?ка?#39;яниці ще мешкал?ювелір Іржі Боїм ?двом?уч?ми ?кухаркою та вірменин Шефе?Бальцерови??дружиною ?кухаркою.
Опис ?1712? пода?таку характеристику ка?#39;яниці: «... Скле?на переді ?другий ех орроssіt?[напроти] до схован? (?). ?ізбі долішній - шино?медови??горілчаний. Бровар. Поверхів двоє (3), індермах [офіцина] муровани?quot;.
Виміри парцел?за ліктьови?податком становил?18 ліктів ві?ву? Краківсько? ?80 ? – ві?Вірменсько? (10,98 ?48,8 ?. Вимі?довжин?виявився завищени?–насправд?ві?становив бл. 45 ? (ди? додато?7, 8).
Аналізуючи сучасний досвід забудови ді?но?середміс? Львова новітнім?спорудам? та враховуючи історичн?цінність територі? що розг?дається дани?обґрунтування? вважаємо найбільш оптимальни?варіанто?стилістичн?відтворення композиції фасаді?втрачени?будинків ?мето?максимальног?збережен? атмосфер?історичног?середовища, пристосовуюч?пр?цьом?інте?#39;єр?пі?нові функці? (виділення розміром мо?- прим. Ratatosk)

План?першог?поверх?(партер? втрачени?ка?#39;яниць ву? Краківсько? ?6 – Кульганківська (Гримвальтовськ?, ?8 – Кіностівська, ?10 – Сошинськ??12 – Убалдинівськ? Заштриховано стін?первісного внутрішнього розпла-нування.

Джерел? https://www.budinvest.lviv.ua/document/Historically-urban%20grounding_ua.doc

bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Компан? Будинвес?собралас?на мест?нынешних археологически?раскопок ?бывшей детско?площадки возвести како?то псевдовенско?уродство.

Пишу? чт?проект создан австрийскими архитекторам? но позвольт? товарищи дороги? како?же блин житель Вены догадался бы создат?тако?гроб...

https://hotel.budinvest.lviv.ua/

bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Як тільки не називалась сучасн?вули? генерала Чупринки. Історичн?першою була назв?- вули? Штандльовськ? ?середини ХІ?століт? її перейменувал??вулицю Хрестову (Кшижов?, назв?походить ві?хреста, котрий встановили бі? костел?Марі?Магдалин? де бере почато?вули?. ?початком ХХ століт? вона стал?називатись вулице?Потоцького, на чест?галицького намісник?граф?Андж? Потоцького. ?часи німецько?окупації її знал? я?Зігфрідштрассе, ??роки Ра?нськог?союз?вона носила ім’я Олександра Пушкін? Як??історичн?перипеті?не переживала вули?, на ні?непохитн?ст?ли будинк? котр?сьогодні числиться пі?номерами 50-52. Це?комплекс завш?мани?своїми формам??стил?венеційської готики львівських романтиків та мисливці?за старовиною.
Мабуть, половина льві?rsquo;я? проходячи повз, мріє придбати це?мініатюрни?замо?бо, здаєть?, що ві?стоїть ту??часі?Середньовіччя. Одна?це лише зорови?обма? дивлячись на вежу, покрит?плющем, надщерблен?балкон? покалічені скульптури просто не вірить?, що ві?цьог?екстравагантного будинк?налічу?лише століт?.

?1901 році перш?його частин? ту, що сьогодні розташован?пі?номеро?50, збудував для себе львівський архітектор Юзеф Сосновськи? Допомага?йому ?цьом?власни?однієї ?наймасштабніши?будівельни?фірм того часу, знаний архітектор ?просто хороши?товари?Іван Левинський. ?1907 році те?за проектом Юзеф?Сосновського добудували наріжний будино? що сьогодні стоїть пі?номеро?52. Саме його довгий бічний фаса??чотирикутною веже?нада?будівл?схожості ?замком.
Після Першої Світової війн?увес?комплекс придба?відоми?львівський бібліофі?та колекціоне?граф Франціше?Бє?децьки? ?то?ча?ту?можн?було зустріти чи не половину мистецької еліт?Львова: письменник? художник? бібліофіли, колекціонери старовинни?книг, гравюр, екслібрисі?зустрічались саме ту? ?Товаристві любителі?книг? котр?засідало ?будинк??8 (якщ?уважно придивитис?до брам??переднього пі?rsquo;їзду, то на ні?викувані саме ці числ?- старий номе?будинк?. ?1922 році будівл?реконструюва?архітектор ? Пйонтковськи? ??настан??ра?нських часі?будино?знов?змінив власника, тепе?ту?збиралис?ті, хт?хоче пізнат?Всесві? адже ?приміщенні розташував? Клуб імен?Ціолковськог?
Тепе?це звичайни?житловий будино? то?коже?бажаючий може здійснит?маленьку екскурсі?його закуткам? Сход?помешкан?, я??століт? тому, оберігає ка?rsquo;яни?ле? котрий на відмін?ві?більшост?грізни?охоронці?міст? спокійни??виважени?
Якщо придивитис?до склепіння головног?пі?#39;їзду, то можн?побачити залишк?розпис? золотист?мі?ць та зірк?на фоні нічног?неба вітают?гостей дому. Не лише розпис, ??фрагмент?коло?по обидва боки ньог? котр?ще зберегли залишк?кольорових фарб, дозволяют?зробит?висновок: колись ?таки?спосіб було розфарбовано ?решт?елементі?будинк? Розпис зі складним геометричним взором можн?відшукат??на склепінн?балкон? На жаль, це?розпис поволі зникає, я??са?балкон, елементи котрог?розсипають? просто на очах.
Аб?відчут?вс?цінність будинк?не обов’язков?навіть відвідуват?житлов?приміщен?, варт?просто зайт?всередин?головног?пі?#39;їзду ?поглянути пі?ноги, де підлог?встелена не камене?чи плитко? ?дере?rsquo;яно?бруківко? що побачила на своєму віку ти?чі людських ні??жодног?оновлення. Стін?того ?вестибюл?декоровані ліпниною, що дозволя??вити лише які елементи декору можн?відшукат?всередин?
Очевидно, що ча?не шкодує будівл? котр?поступов?руйнуєть?, ?хоча будино??належить до когорт?неофіційни?історичних па?rsquo;ято?міст? його реставрація поки що лише ?перспектив? Можлив? я?альтернативний варіан?збережен? споруд? варт?розг?нути переселення мешканці??перетворен? його ?музе?чи галере? ? може, йому просто бракує людської уваг? бо зберегти – легш? ні?відновит?

Коментар:

Лілія Онищенко, начальни?управлін? охорон?історичног?середовища

?жодном?разі не варт?відселяти ?будинк?мешканці? адже жилі будинк?довш?зберігають?, аніж пуст? ?на??кілька прикладі? коли ми очистили будино?ві?мешканці??мето?зберегти, ?ти?сами?тільки пришвидшил?його руйнуван?.
Щодо будинк?на вулиці Чупринки, то ві?насправд?становит?архітектурну цінність, ал?проблема ?тому, що його деко?виконано зі штучного каменю, арматура ?часо?поржавіл? от ві??повідлітав. Поки що ми плануємо реставрувати лише фасади будинків та да? То?цьог?року передбачил?виділення коштів на розробку проект?реставраці? ?наступного року вж?на саму реставраці? Обміри фасаді?вж?проведен? на разі розроб?ється проектна документац?.



Спокійни?ле?оберігає вхід до свог?"замк?quot;



Залишк?орнамент?на балкон? котрий скор?розсиплеть?...



Колись будино?носи?номе?"38"



На жаль. цю підлог?вж?не відновит?..

для "Високого Замк?quot; 30.10.2008

Авто? scessia

Джерел? https://scessia.livejournal.com/36278.html

bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Эт?просто стыд ?срам, чт?не только я, но ?многие мо?знакомые ?дн?массовых меропр?ти??городе стараются ка?максимум  - уехать подальше, ?ка?миниму?nbsp; - сидеть дома ?не высовывать?.

?дело не ?"понаехавши?quot;, не ?шуме, пьяны??бито?стекле по?ногами.

Когд?на хрупку?барышн?фотограф?милы?детишечк? радующие? тому, чт?родители оставили их дома одни? "ро?ют" огромный арсеновски?паке??водо? то кром?недоумен? возникае?ещ??ярост? Потому чт?деткам по 13-14 ле? он?не дети, он?- подростк? физику им уж?преподават?начали, скольк?буде?весить ?ть кило воды ?высоты нескольких этажей, он?могу??догадать?.

По?тн? чт?никаки?последстви?для подростающих гражда? которы?пото??нассат??подъезде смогут, ?мусо?мимо урны, ?старик?ил?беременной мест??трамва?не усту?? ?може??покрепче чт?учудя?.. ?я, ка?психолог, конечн?же против физических наказани?.. но поро?надо именно по жопе пройтись ремнём ил?дать конкретный подзатыльник, один ра? хорошенько, но буде?достаточно. Боль очен?чудн?фиксируе?воспоминан?. Эт?не просто нежелательно?поведени?- он?недопустим? Челове?мо?не только промокнуть ?остать? бе?техник? челове?мо?получить перело?ше? ?чт?из ни?выростет, мммм... не из всех, я уверен? чт?придумал ?реализовал только кт?то один.

?почему я эт?пишу, да потому чт?нескольк?ле?наза?на Обливной понедельни?я шл?домо? явн?не девочк?школьног?возраста, явн?не крошечная Дюймовочка, я несл??желу?сумк? на улиц?было холодн? ?на мн?была куртка на меху. Проходящи?мимо пацанёно?счёл свои?религиозны?долгом со всег?размах?дать мн?по голове кулько??водо? Пара выбиты?пальце? сотрясени?мозг?? ка?следстви? рентгены были мн?обеспечены.

?те?по??понедельни?посл?Пасх?я сижу дома... На день города - однозначно не ?центре... Восхитительн? не правда ли?

bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Джерел? https://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/kuternoha2.htm

bjernhona (LVIV) вс?записи автора

Авто? Ольг?ШВАГУЛЯК-ШОСТАК

Джерел? https://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/9953/0420089953.html

Коли ризикові бізнес-проект?граф?Станіслава Скарбека втрачали економічне підгрунтя, йому допомагала фортун?/p>

Барельєф Скарбека ?його театрі

Ку?залізо, поки га?че

Ім’я Станіслава Скарбека викарбуван?золотими літерами ?історі?галицького капіталізм? Ал?велики?підприємец??граф?народився тоді, коли ві??22-річном?віці поїхав ?Галичини до Відня ?за сі?наступни?рокі?спусти?майж?весь родинний спадок.

?фінансової вирв?29-річног?граф? яки?успадкував гени марнотратств?ві?свог?батька Ян? ви?гнув щасливий випадо? Євре?Верлегер, управитель останнього, Рожнятівськог? маєтку Скарбека на Галичині, знайшо?та?поклад?залізної руди ??благословення граф?розпочав їх розробку. Металургам?були се?ни ві?плуг? Вони плавил?залізо на рудн? Пр?цьом??технологічному процес?використовувал?лише вдосконалені сиродутн?горн??домниц?— шахтоподібні печі, обмазані глиною. Це? на перший погля? кустарни?промисел дава?великі прибутки, оскільки на всій Східні?Галичині до 1811 року налічувало?, включаюч?залізн?гуту Скарбека, лише 12 рудень ?вони не могл?задовольнити гостри?попи?місцевог?ринк?на вироби із заліза. За 14 рокі? до 1825-го, кількіст?таки?підприємст?збільшилася лише на тр? сі??ни?належали магнатам, стільк?само — держав??одне — церкві. На всіх рудня?1400 найманих робітників щороку видобували близьк?16 ти? віденських центнері?заліза.

Де?rsquo;янськ?димарк? тобт?рудня Станіслава Скарбека, була розташован?поблиз?села Демня, працювал?особливо ефективн?завдяки «капіталістичні?raquo; політиці граф??стимулюванні прац?робітників. Якщо на інши?рудня?мешканці навколишні?сі?мусили копати руду, транспортувати вугілля, виконувати різн?підсобні роботи, я??середньовічч? ?рахуно?повинносте? то на Де?rsquo;янській димарц?ус?роботи граф цивілізовано оплачува?

Умін? вчасно ризикнут?грішми заради перспектив?врятували Станіслава Скарбека ві?цілковитої втрати підприємства. Коли Дороговизьке староств? на територі?якого розташовувалася Де?rsquo;янськ?рудня, після включення Галичини до складу Австрі?було зараховане до державни?земель я?королівськ?садиба, граф не пошкодував грошей ?викупи??держав?це?маєток. На старті його оцінил??суму 153 180 золоти?ринських, ал?на аукціоні ло?підскочи?до 178 630 золоти? Що?сплатити цю суму, графов?довело? продат?берездівецьк?обійстя. Ал?завдяки покладам заліза та каменю, якими була багата дороговизька земля, Станісла?Скарбе?згодом повернув витрачен?кошт??викупи?наза?берездівецький маєток.

Шкурні справи

Грош? зароблен?на металургійному промислі, граф рішуче інвестував ?інші рентабельн?галузі, створююч?багатопрофільн?виробнич?«корпорацію». Особливо динамічн?на галицьки?чорноземах розвивав? сільськогосподарськи?напря? яки?Станісла?Скарбе?закільцюва??закритий технологічни?цикл. Ві?починався ?будівництв?во?ни?та парови?млинів ?закладан? кормової бази для відгодівлі велико?рогато?худоби, ?завершував? логістичними схемам?продаж??rsquo;яса та шкурсировини. Якщо якась промислова ланк?просідал? Станісла?Скарбе?оперативно брав «дефіцитн?raquo; підприємства ?оренду. Зокрем? на таки?умовах ві?працював ?різницьким?закладам? Ринк?збут??rsquo;яса ?шкур були гнучко диверсифікован? граф продавав продукці?тваринництва на Галичині, ?Відн? Оломоуці та інши?містах Європи залежн?ві?коливань цінового курс?на це?това?

Напевн? не було такого «природного» бізнес? яки?би не випробував Станісла?Скарбе? Лісові масиви слугувал?хорошо?сировинною базо?для будівництв?тартаків (лісопилень), на збіжжі працювал?броварні та гуральні. Ал?тільки-но на обрі?вигулькувала нова, прибутковіша за попередн?справа, Скарбе?бе?зволікан?продавав аб?згорта?менш рентабельн?

Куди граф принципово не прагну? то це ?політику ?державну службу. Лише одного разу, 1809 року, щойн?повернувшись на Галичину, ві?долучився до «революційног?raquo; руху польсько?шляхт? яка підтримувала ідею Наполеон?пр?відродження Варшавського герцогства. Хоча навіть ексклюзивний політичн?патріотичний крок ма?для Скарбека традиційни?господарськи?слід: генера?Олександ?Рожнецький призначи?граф?інтенданто?«жу?со?ни?raquo; (солеварень) ?«добр державни?raquo; ?Стрийськом?та Самбірському округа? Після цьог?граф назавжди відходит?ві?будь-яко?державно?служби ?цілковит?порина??бізнесов?справи.

?30-50 рока?XIX століт? Скарбе?стає одни?із найзаможніши?магнатів Східно?Галичини, маєток якого складається ?трьо?містечок, 37 велики?земельни?маєткі?та нерухомост??Львові.

Кухонн?срібло — на спир?/b>